Зустріч з дитинством

2 лютого в загальноосвітній школі с. Хотешів відбулося свято зустрічі «Шкільне дитинство дзвоником злетіло…». Випускники різних років з’їхалися до рідної школи з усіх куточків України, щоб знову відчути себе учнями, хоча б на трішки повернутися в минуле. Адже саме тут людина проводить свої найкращі роки життя.  

Під час свята гості згадали свій випускний вальс, переглянули свої шкільні фотографії та відеоролик сучасних уроків, поділилися враженнями, вислухали привітання і побували на імпровізованому уроці. Для них було проведено конкурси: «Журнал», «Мікрофон», «Знавці школи», «Я впізнаю тебе по імені», «Ромашка», в яких найактивнішими учасниками були випускники 1999 року. Варто зазначити, що саме цей випуск відзначився найбільшою кількістю присутніх.

Будьмо відвертими, при таких зустрічах всім хочеться дізнатися про життя своїх однокласників після закінчення школи. Тож перед початком свята було проведене анкетування і за його результатами були видані дипломи в номінаціях: «Найстарший випускник зустрічі» - Прач Петро Васильович 1979 року випуску, «Найбагатодітніша родина» - Маковецька Лідія Василівна 1999 р. (6 дітей), «Інтелектуал зустрічі» - Бабула Галина Адамівна 1989 р., «Найвіддаленіший випускник» - Королік Андрій Іванович 1999 р. (м. Полтава).

Дивовижно, пройшло стільки років, але ювіляри ділилися спогадами так завзято, наче це все відбувалося тільки вчора, а атмосфера була настільки дружньою, що ми відчули цю ностальгію на собі, хоча наш останній дзвіночок ще не віддзвенів. Вони і досі залишилися тими дітьми, тільки тепер мають більший досвід та пройшли більше життєвих доріг. Залишилося кілька місяців і ми більше не будемо сидіти за шкільними партами, хоча змінити цього неможливо. Непросто зробити крок, який змінить твоє звичне життя, але кожен дорослий його вже зробив, а тепер наша черга.

 Ми, випускники 2019 року, побажали присутнім (вручивши Великі учнівські серця) міцного здоров’я, мирного неба над головою, щастя, успіхів та сімейного затишку.

Життя, наче потяг, який стрімко несеться в даль. На шляху його руху є і зупинка під назвою «Школа». А далі – у кожного свій маршрут, свої життєві далі і зупинки, свої пасажири, свої болі і тривоги, радощі і успіхи. Та у всіх нас є спільна зупинка і, хоча немає станції, де приймають у минуле потяги, та на цій зупинці завжди всім раді.