" Серце, віддане дітям"
Ми раді вас вітати в цьому затишному залі нашої бібліотеки. Залі, де оживають казки, де ви маєте змогу помандрувати в світ улюблених літературних героїв і, трішки пофантазувати, стати Попелюшкою і Гулівером, доброю чарівницею і Незнайком, усіма-усіма героями книжок, які ви любите читати і перечитувати.
Сьогодні ми помандруємо у світ героїв чудових казок, оповідань, легенд Василя Олександровича Сухомлинського, відомого українського педагога і письменника.
Він дуже любив дітей і написав для них багато оповідань та казок : про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Я впевнена, що всі ви добре знаєте і читали ці твори. Це казка « Куди поспішали мурашки» - для найменших і збірочки « Чиста криниця» та « Казки школи під голубим небом».
« Над ставком у хмарі грає веселка. Від сонця до землі барвистий міст. Це сонечко п’є воду. Воно й збудувало веселку. Бо сонечко таки втомилося і тому хочеться пити».
Так майстерно Василь Сухомлинський умів змалювати красу рідної землі. Кілька штрихів, кілька скупих деталей, підмітило його спостережливе око – а ми чуємо пахощі й звуки, бачимо барви і чари, відчуваємо світлість духу…
Давайте привітаємось.
Добрий день!
Давайте посміхнемось,
Давайте в очі глянемо
І ще добріші станемо.
Бібліотекар. Любі діти! Сьогодні на вас чекає подорож країню Радості і Добра, яку створив для нас відомий вчений, педагог, і взагалі, людина з великої букви В.О.Сухомлинський. З цієї подорожі ми дізнаємося багато цікавого, згадаємо деякі казочки та оповідання великого педагога, пограємо в ігри. Наша мандрівка буде захопливою, доброю, чесною, щирою.Свою подорож ми здійснимо на повітряній кулі.
Діти промовляють слова.
1,2,3- куле вгору підлети, донеси нас до хмарок, до сонечка, до зірок.
1, 2, 3 – в країну Радості й Добра принеси.
(Кліп Н.Май «Мелодія добра»)
Бібліотекар. Ось і потрапили ми з вами в країну Радості і Добра. Подорож по цій країні я хочу розпочати із зупинки «Історія одного життя».Подивіться на ці задумливі очі, скільки в них доброти, тепла, розуму. Це не просто портрет великої Людини, а портрет великого Учителя, в якого вчилися і вчаться всі: і дорослі, і малі. Наша розповідь про нього: Василя Олександровича Сухомлинського – вчителя добра й краси.
(Презентація про життєвий і творчий шлях В,О,Сухомлинського).
Показ слайдів.1.Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селянській родині в селі Василівці Кіровоградської області.
Василь ріс жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби і пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити. Одного разу Василь із товаришами пішки пройшли 45 кілометрів, аби купити фарби.
2.Сім'я Сухомлинських жила дуже скромно. Батько письменника багато працював був столяром і теслею, майстрував колеса і музичні інструменти, орав у полі. Мати, Олександра Овдіївна, працювала в колгоспі, була гарною домогосподаркою. Коли наставали довгі зимові вечори, біля неї збиралися усі діти, а їх було в сім'ї четверо – Іван, Василь, Сергій, Меланія, і мати розказувала їм казки.
3.Родина Сухомлинських була дуже дружною, батьки ніколи не карали дітей, не ображали один одного лайливими словами, виховували дітей у дусі народних традицій. Саме народна педагогіка і стала вирішальною у виборі майбутньої професії. Усі діти обрали професію вчителя.Та лише одному з них випало стати Учителем з великої літери.
4. В 1935 році розпочав свою педагогічну діяльність.
5.В. О. Сухомлинський – ветеран Другої світової війни. З 1941 по 1942 рік воював, був двічі важко поранений.
6.З 1948 року і до останнього подиху свого життя (1970 р.) Василь Сухомлинський — незмінний директор Павлиської школи.
7.Учитись у школі Сухомлинського було легко і цікаво. Він та його учні придумали для неї спеціальну назву: «Школа радості».Це означало, що навчання у такій школі повинно приносити учням радість.
8.Сухомлинський - автор близько 1200 художніх творів – оповідань і казок для дітей.
9.Твори Сухомлинського для дітей і про дітей.
Бібліотекар. Я думаю що навчання у кожній школі повинно приносити дітям радість - радість пізнання чогось нового і цікавого.А чи багато цікавого ви бачили у своєму житті? Наприклад, ви бачили, як задовго до світанку сходить ранкова зоря?
Діти. Не бачили...
Бібліотекар. А бачили, як соловейко п’є ранкову росу?
Діти. Не бачили...
Бібліотекар. А як джміль чистить крильця на квітці, в якій він спав уночі?
Діти. Не бачили.
Бібліотекар. А бачили, як весела комашка - сонечко - в теплий зимовий день виглядає спросоння з-під кори: чи не прийшла весна?
Діти. Не бачили.
Бібліотекар. Які ви щасливі діти. Щасливі, бо вам є що бачити. Щасливі, бо вас чекає багато прекрасного. Ви щасливі, діти, бо все це побачите у творах В.Сухомлинського.
Учень 1.Добрим бути просто чи не просто?
Не залежить доброта від зросту.
Як людей полюбиш – пошануєш.
Силу для добра в душі відчуєш.
Учень 2.І закрутиться Земля скоріше,
Якщо разом станемо добріші.
Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє.
І якщо вона, як сонце світить,
То радіють і дорослі, й діти.
«Місто Читайликів»
Бібліотекар. Всі оповідання і казки В.Сухомлинського прості й зрозумілі. Але читати їх треба повільно, аби добре зрозуміти, що саме хотів сказати автор у кожному оповіданні. (Бесіда з учнями)
-Запитання. Діти, з яких джерел ви дізнаєтесь про життя людей, тварин, рослин? (З книг. Книги навчають, розповідають, розвивають творчу уяву).
-Запитання. Ви помітили, що слова «школа» і «книга» мають багато спільного? Що саме? (Дають знання)
-Запитання. А ви уявляєте школу без книг? (Ні). Тому у В.Сухомлинського є влучний вислів «Школа - це насамперед книжка».
Перегляд книжкової виставки «Серце, віддане дітям»
Бібліотекар. Усіх знавців творів Сухомлинського запрошуємо пірнути у «Море Загадок».
У своїх казках і оповіданнях Василь Олександрович розповідає про людей і тварин, про живу і неживу природу. Ви читали його твори, тому знайомі з багатьма персонажами. Давайте відгадаємо загадки і згадаємо деякі з них.
1.Наче птиця, крила має, все літає та співає:
-Я медок вам наношу, не чіпайте, бо вкушу! (Бджола)
2.Стрімко вибігли на гору дві подружки білокорі.
Дощик їм полоще кіски.
Цих подружок звуть.. (берізки).
3.Морква, біб і цибулина, бурячок і капустина,
Ще й картопля - шусть у горщик.
Ну й смачний ми зварим ... (борщик).
4.Цю найпершу в школі книжку знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку прокладає наш ... (буквар).
5.Хто ця пані золотава, багата на вроду?
До пташок завжди ласкава, любить дуже воду.
Весни котиків приносять сизих їй багато.
Саму люди в церкву просять у велике свято. (Верба)
6.Дивний ключ у небі лине: не залізний, а пташиний.
Цим ключем в осінній млі відлітають… (журавлі).
7.Поля письменник-агроном засіяв буквами-зерном.
Отож, читачу, поспішай зібрати мудрий урожай. (Книга)
8.Ось до класу всіх скликає голосистий наш дзвінок,
І ми радо поспішаєм не в садок, а на … (урок).
9. Хто це Весноньці-Весні в гаю тьохкає пісні?
Хто це гарно так співає, що аж серця завмирає? (Соловейко)
10.Цвітуть сади, Дніпро шумить, і пісня ллється солов’їна,
І жайвір лине у блакить. Це наша рідна … (Україна).
Бібліотекар. Ось так, мандруючи по Морю Загадок, ми потрапили на «Острів Театральний».
Василь Олександрович Сухомлинський писав не лише оповідання. Разом зі своїми учнями він складав казки.
Я знаю, діти, що ви також дуже любите казки. А чи замислювалися ви над тим, чому ви їх так любите? Напевне, тому, що у казках багато чудесного і фантастичного. Події відбуваються не так, як насправді, але, разом з тим - так, як у житті.
Тож давайте разом поринемо у казковий світ В.Сухомлинського, пограємо в акторів, подивимося казочки.
Інсценівки казок
Тільки живий і красивий
(Дійові особи: ведучий, метелик, Хлопчик)
Бібліотекар. Величезний красивий метелик Махаон сів на червону квітку... і ворушить крилами. Підкрався до Махаона хлопчик і спіймав його.
Хлопчик. Який гарний великий метелик. Такого в моїй колекції ще немає!
Метелик. Відпусти мене, хлопчику! Я хочу літати!
Хлопчик. Але ж ти такий красивий!
Метелик. Подивись, скільки у твоїй колекції метеликів. І всі вони не живі, тому що ти приколов їх шпилькою до паперу.
Хлопчик. Так, у мене дуже велика колекція, але такого, як ти, ще немає.
Метелик. Але ж я помру. Та й твої метелики ніколи не будуть літати. І вже ніхто ними не буде милуватися. Де їхня краса?
Хлопчик. Так, метелику, ти правий. Лети, я тебе відпускаю. Тільки живий метелик красивий, коли його крильця тріпочуть на квітці, а не на папері.
Що найтяжче журавлям
(Дійові особи: ведучий, журавель, береза).
Бібліотекар. Тихого осіннього вечора на узліссі сіли відпочивати журавлі. Вони летіли в теплий край. Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть щось тихо-тихо.
Береза. Куди це ви летите, журавлі?
Журавель. У теплий край. Зима наступає!
Береза. Ой, зима, зима. Вже й з мене листя осипається. Мабуть далека й тяжка вам дорога, журавлі?
Журавель. Дорога тяжка. Та не дорога нам найтяжча.
Береза (здивовано). А що ж вам найтяжче?
Журавель. Найтяжче нам жити кілька місяців на теплій ріці. Називається вона Ніл. Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть квіти.
Береза. Не розумію. Чому ж там найтяжче, адже там, мабуть, так гарно і тепло?
Журавель. А важко нам від того, що то не рідна земля. Бо немає там тебе, білокора Березо.
Як бджола стала золотою
(Дійові особи: ведучий, Бджола, Сторож. Реквізити: вулик, квітка)
Бібліотекар. Летіла Бджола і побачила гарбузову квітку. А гарбузова квітка велика-велика.
Залізла Бджола в квітку та й набирає солодкого соку. Набрала, вже пора й летіти. Та захотілося Бджолі роздивитися квітку. Довго мандрувала вона поміж пелюстками. Насипалось жовтого пилку на її крильця - й стала Бджола золота-золота. Летить Бджола до вулика, а сторож її й не пускає.
Сторож. Ти чужа, он яка ти жовта.
Бджола. А глянь, скільки я меду несу.
Сторож. Тепер я впізнав тебе, ти наша. Ти золота.
Бібліотекар.
Станція «Ігрова»
Гра «Злови «чарівне слово».
- Я попрошу вас виконувати завдання тоді, коли я назву «чарівне слово».
Встаньте, будь ласка!
Підніміть руки вгору!
Будьте ласкаві, поплескайте в долоні!
Потупотіть ніжками!
Пострибайте, будь ласка!
Будьте люб’язні, руки перед собою!
Кроком на місці руш!
Опустіть руки, будь ласка!
Будьте добрі, нахиліть голову вліво!
Нахиліть, будь ласка, вправо!
Вперед! Назад!
Будьте люб’язні, сядьте на свої місця!
Гра
•Дітки, скажіть мені будь ласка, що веселиться і сумує разом з нами?
Воно є в кожної людини. (Серце). Поставимо руку на сердечко. Послухаємо, як воно стукає. Нам потрібно вигнати всю злість з нашого сердечка. Зараз я вам дам листочок паперу.Якого він кольору? (Чорного).Всю злість, яка є в нашому сердечку, давайте помістимо на цей чорний папір, ми його будемо сильно м’яти,зробимо таку маленьку, маленьку кульку.У мене є торбинка-добринка, закинемо в неї всю свою злість. Вся злість залишилась у торбинці-добринці. Ми з вами зразу повеселішали і подобрішали. Правда?
Бібліотекар. Мандруючи Країною Радості і Добра, ми дізналися, що в ній є місто Читайликів , море Загадок, станція «Ігрова» та острів Театральний.
А ще впевнилися, що краще жити в тій країні, де панують мир, радість, добро і злагода.
Так, адже за словами Сухомлинського «людина починається з добра». І всі твори Василя Олександровича проникнуті добром. Вони навчають мистецтву бути людиною - доброю, чесною, щирою, справедливою.
Учень1.Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить,
В її очах любов і ласка сяє.
Така людина сонечком горить.
Шукаймо в людях доброти
І менше стане гіркоти.
Учень 2.Добро творити на Землі
Людині лиш дано.
І навіть діточки малі
Всі знають це давно.
Краса і море доброти
Оточує нас всіх.
Учень 3. Подібним будь до сонця ти,
Щоб зазвучав твій сміх.
Щоб ти освітлював всім шлях,
Як сонце з висоти.
Хай сяє усмішка в очах.
Будь завжди добрим ти.
Доброта, як промінь сонця,
Що з’явився у імлі,
Пригорнувся до віконця
І розлився по землі.
Доброта, як ласка мами,
Віддає любов свою.
Ніжить серденько так само.
Як і пісенька в гаю.
Доброта, як щедрість літа, -
Радість, щастя і краса!
Бібліотекар. Пам’ятайте, любі діти,
Істина така проста!
Найцінніше в цілім світі –
Це любов і доброта.
Мультфільм «Корисні підказки.Кругообіг добра в природі»
Бібліотекар. Ось ми й побували у незвичайній Країні Радості й Добра, яку створив Василь Сухомлинський. Після такої подорожі, не хочеться повертатися додому. Але ми мусимо повернутися. Сідаємо всі до повітряної кулі. Промовляємо слова.
-1,2,3 куле вгору підлети, донеси нас до хмарок, до сонечка, до зірок.
- 1,2,3 нас додому поверни.
Ось і повернулися ми додому. Я сподіваюся, що всі ми будемо творити добро і радість
А закінчити нашу зустріч я хочу словами Великого вчителя:
«З малих років учись жити так, щоб тобі було добре, приємно, коли робиш добре для людей, і неприємно, коли робиш щось погане, негідне».
Запам’ятайте ці слова на все життя. Вчіться бути Справжніми Людьми.
Пісня «Спасибі, вчителю»