День козацтва

Добрий день вам, добрі люди!                              

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

 

Добрий день вам друзі щирі,

Хай живеться вам у мирі,

Не минайте нашу хату,

Бо у нас сьогодні свято.

 

Сьогодні, гадаємо, буде доречно

Що настрій чудовий у вас.

У дружньому колі зустрінемось разом,

Бо гарно провести нам час.

 

Сьогодні у цій залі свято!

Ми дуже раді всіх вітати!

І сподіваємось що кожен

Для себе щось узяти зможе.

 

Хтось настрій добрий запозичить

Бо посмішка усім нам личить.

Хтось слову доброму зрадіє

Бо про добро усі ми мрієм.

 

Ми прийшли вас привітати

І про рід наш розказати.

Про життя наше щоденне,

Не святе, а повсякденне.

 

Ви із нами познайомтесь,

Зрозуміть нас не відмовтесь.

Нашу думку поважайте,

Що не так, то вибачайте.

 

Сьогодні свято всіх зустріне,

Сьогодні все козацтво тут.

І в цьому залі радість лине,

Хотешівські козаки вас ждуть.

 

Подивіться, подивіться,

Як прикрасилась світлиця!

Правда, хлопці, гарно тут,

Коли козачки наші йдуть.

( Заходять козачки )

Співають пісню « Ласкаво просимо.»

 

Ох, відкриті ми козачки,

Не уміємо тужити,

Без пісень веселих

Нам і часу не прожити.

Всі науки ми пройдем,

Все у нас удасться –

Це тому що такі славні козачки

В нашій школі вчаться.

 

Всім вам важко на роботі,

Та і нам не легже теж.

Всіх замучили турботи,

А нас – уроки.

( пісня „ Нам уроків задають...” )

На початку, як годиться,

І всі про це знають,

Ми представим  гордість школи –

Гетьмана нашого.

Був в нас гетьман.

А стала гетьманша,

Наша Нечипорук Марійка.

 

Президента обирали

Дід, бабуся, тато й мама.

Ну, і наші козаки

Не стояли в стороні –

Гетьмана обирали.

 

Якби знали батькі наші,

Як ми голосували

То прийшли б усі до школи

А не зазнавались.

 

Свистуна  інтелект нас вражає.

Він усе на світі знає!

Що, і де, коли.

Ти не знав хоч раз скажи?

 

Він серйозний і поважний,

Зосереджений завжди.

На брейн - ринзі вдало грає,

На олімпіадах виграє.

Гризе граніт науки.

Аж потріскують у нього вуха.

Йому  би бігати, кричати,

Чи по парті пострибати

Та як слід і як годиться

Глодік наш сидить на місці.

 

Паралель від нього – Рудчик Настя.

Веселуха- хохотуха.

Непосидюща і крутюща

Кошова у 8- мім Настя.

Це давно вже всім відомо –

Не сидить вона у дома.

Щира і відкрита,

Дуже-дуже працьовита.

Друзів має так багато,

Допоможе всім завзято.

Вчителям не дасть забути,

Про контрольні, тематичні.

Поетичну душу має,

Вірші ніжнії складає.

Інтелект і творчість в ній

В поєднанні золотім.

Любить борщ варити,

І вареники ліпити.

Торти випікати

І гостей ним пригощати.

 

Та перемогу здобула Марійка –

Дівчина цікава,

Тому що примєрміністром мріє стати,

Має косу як у Тимошенко,

І талант, як Гройсман.

Сором’язлива, добра, чесна,

Завжди усміхнена, щаслива.

Це наш перший приколіст,

Пародист і артист.

З цим талантом виступати

Буде в депутатів.

Має здібність до навчання,

В неї все в житті виходить.

 

Скінчився час випробувань,

Нам до душі вибір наш.

Та ще багато треба нам зробить

Щоб справи нашії рішить.

 

Урочиста мить настала:

Гетьмана на козацькім святі ми обрали!

З ним в майбутнє наш політ

Добро й мудрість любить світ!

 

Сили й мужності тобі,

Гетьмане від землі.

Передвиборчу програму

Втілюй у життя ти вдало!

 

Хай удача буде в справах!

Перемог тобі немало.

Ти довіру бережи,

З честю й совістю дружи.

 

Вітання наші гетьмане тобі,

Ти настанови й побажання

Прийми від виборців своїх.

 

Заходить гетьман з кошовими отаманами:

- Слава Україні!

- Навіки слава!

- Наш девіз:

                         Слава навіки,

             Буде з тобою,

             Вольності-отче,

             Богдане - герою!

 

Я від імені гетьманів вітаю,

Успіхів у майбутньому бажаю.

Щоб ходили ви в мій клас

І були ще кращими від нас.

Хотешівських козаків я не підведу,

А в кращеє життя їх поведу.

Ми піднімаємо прапор високо

Колір малиновий на нім.

Тим, хто відкрив нам  в світ двері широкі

Тим, хто навчатися буде

Лунає наш козацький гімн.

 

Гімн козацької республіки.

 

Ми нащадки козаків,

Гетьмана Богдана.

З честю й славою служити

Своєму отаману.

Що говорить вам „козак” –

Це крилате горде слово?

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

 

Козаки – сильні люди

Козаки – безстрашні люди

Козаки – борці за волю

За народну щасливу долю.

 

Козак – чесна, смілива людина

Найдорожче йому – Україна.

Козак – слабкому захисник

Цінити побратимство звик.

Козак – усім народам друг.

І лицарський у нього дух.

 

Козак – герой народу України.

Козакувати справа не проста.

Коли державу відбудуєм

Красива слава запанує.

 

Ми сюди прийшли усі сьогодні

Щоби всіх вас розважити

Про республіку козацьку

Всім вам розказати.

 

Ми веселі й жартівливі

Славні хлопці -  козаки.

Є високі, є й низенькі

І худенькі і повненькі –

А ще всі ми дуже дружні

Спритні, сильні ще й розумні.

 

Чесні, дужі, небайдужі

І кмітливі, і грайливі.

І веселі і завзяті

Виростуть з нас козачата.

Казала колись мені мати

І батько теж казав слівце.

Що сам себе, як не похвалиш

То більш ніхто не зробить це.

 

Заходять три козаки.

 

• Ой, куди це ми попали?
• Куди, куди! Хіба ти не пам’ятаєш, що нас гетьманша послала за кошовими отаманами. А кошові в нас всі дівчата. Адже ми найсильніші та найсміливіші.
• Ага, ще й найскромніші.
• А я от найсильніший. Розповім я вам зараз про один випадок який зі мною трапився. Одного разу їхав я з чумаками по сіль. Глядь, біля однієї балки каменюка величезна лежить,  а на ній напис: „ Переверни, тобі й побачиш!” Я й зразу спробував, я й так, я й сяк – нічого! Тоді з’їв шматок сала, кілограмів зо два, запряг волів, потягнув разок, вона і повернулась.
• Ну і що там?
• Що, що... а там написано: „ Ну як, важко було”?
• А чим же гетьманша нас нагородить, як ми зберемо кошових отаманів?
• Я от хочу, щоб вона подарувала мені будильник. Щоб він дзвонив, як звичайний.
• А якщо я не буду прокидатися, то хай вмикається сирена, потім лунає гарматний постріл, потім, виливається кухоль води...
• А якщо і це не допоможе?
• Тоді нехай сам зателефонує до школи, що я захворів.
• Що ви вже призи заговорили. Ой що це за турецькі бусурмани сидять, кажуть приїхали про наше козацьке життя послухати, бо ж і вміли наші предки і словом влучити, і ногам роботу знайти...
• Давайте садимо, перекусимо.
• Тай згадаємо наше козацьке життя.
• Петре, а за що тебе по судах тягали?
• Та я вибив пил з панової шуби.
• Та ти ж зробив панові послугу!
• Воно то так, та на лихо, в тій шубі пан був.
• А ось я вам розповім. Іду я раз мостом, а на мості Іван стоїть, їсть хліб і дивиться у воду. Підійшов до нього та й питаю: „ Що робиш, Іване”. – Та їм хліб з рибою. – А риба де? – та у воді.
• А що зі мною одного разу трапилось. Одного вечора занесла мене нечиста сила до одного  садка. А в тому садку річка сметани тече: та  така густа, що аж сама до рота проситься! Над річкою дерева, замість листя – вареники: пухкі та свіжі, тільки-но з печі. Під тими деревами люди лежать, як тільки котрий їсти захоче, - рота роззявив. А вареник з дерева та в сметану -  бовть! Впірнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот: лишень встигай жувати. „ Ось, - думаю собі, - життя” ( таке розпаслося, що й дихати важко ), питаюся: „ Дозвольте, пане і мені біля вас прилягти?” А він – луп очима та й питає: „ А ти хто такий, твій батько чим займався?” – „ Та звісно, - кажу, - трудяга”. А він як визвірится на мене: „ Іди геть звідси, тут самі нероби лежать!”
• Казка – брехня, а от пісня – правда.

Пісня « Маруся раз, два, три…»

Надоїло  нам  мовчати

Хочем  ми  про  свій  козацький  рід  сказати

Ми  нащадки  козаків

Гетьмана  Богдана

Честю  й  славою  служити

 своєму  отаману.

 

Ми – найменші козаки.

Годі бігати в дворі.

Будем вчитись научатись

Старшим в всьому помагати.

 

Не журіться, мами,

Вас не підведем

З піснями й знаннями

Ми в життя йдемо.

Пісня « Україна.»

 

Вас сьогодні, козаки

Ми вітаєм залюбки.

І бажаєм щиро вам,

Всім майбутнім козакам

Не підводьте ваших мам.

 

Ходили до рідної школи

Бабуся, і мама, і брат.

Були вони піонерами

А ми козаками стали.

 

Ми навчаємось, стараємось.

Стати взірцем намагаємось.

Бути творчими, активними,

На олімпіадах кращими, спортивними.

Гідно пронести козацьке ім’я.

Щоб пишалась родина уся.

 

Шануйте, козачата, свій час

Буває, усі сподівання загинуть

Якщо запізнитись хоча на хвилину.

Держіть на годиннику очі та вушка.

Щоб ви не дивились похмуро і косо,

Ніколи не вчіться писати носом.

Щоб не гнітили вас горе та біди,

Вчасно з’їдайте сніданки та шкільні обіди.

 

Той,  хто  встиг  прожить  на  світі

Років  11

Того  приймуть  в козаки

В  нашій  школі  славній

 

Школярам  не  просто  вчитись,

Та  не  варто  їм  журитись

Бо  складніше  майбуття

Козацькеє  життя

Та  щоб  козаком  стати

Треба  клятву всім  прийняти.

 

Я  щиро  всіх вітаю

 І  на відмінно  вчитися  бажаю!

Та  все  цікавість  проганяє

І  я  все  бігаю  по  зошити  до  дому...

Чи  встигну  я  ще  на урок?

Звичайно,  мені  до  дому  лише  крок.

 

Я  весела,  чепурна,

Мене  форма  є  шкільна!

„Козачка  гарненька!”, -

проказала  тихо  ненька...

З нею  згодна  вся  шкільна  сім’я

Бо  справжняя  козачка  я.

 

Я  вчитимусь  добре,  бо  маю  мету.

Я  знаю,  ким  стану,  коли  підросту,

Я  мрії  своєї  не  зраджу  ніколи.

Тож  знайте:  я  стану  гетьманом  у  школі.

 

Я  хоробрий  козак,  нікого  не  боюся,

Козацькою  булавою  за  знання  я  б’юся.

Нехай  ми  зростом  невеличкі,

Але  усі  - єдиний  кіш.

Ми  сміливі,  працьовиті,

Кожен  з  нас  навчатись  звик.

 

Вітань  чимало,  бо  гостей  багато,

Але  скажіть:  яке  без  пісні  свято?

В  нас  є  таланти,  вистачає  хисту,

Ми  справжнії  артисти.

Пісня « Козацька похідна.»

 

Вже  чимало  довгих  літ

ми  гризем  граніт

стільки  знаємо  всього,

вам  таке не  снилось.

 

Добре  вам,  не  треба  вчитись,

Не  страшні  вам  двійки,

Не  раз  ще  заболять

Наші  біднії  голівки.

 

Ще  багато  гризти  нам,

Книжного  граніту,

Та  влаштовано вже  так,

Видно  на  цім  світі.

 

 

А  як  вивчемо  усе

І  багато  взнаєм,

Зуби  мудрості  у  нас

Враз  повиростають.

 

О   тоді – то, станем  ми

Гарні  і  великі,

І  позаздрять  нам

Всі  козацькі  діти.

 

На  комп’ютер не  надійся

Бо  частенько,  в даний  час

Щось  зникає  світло  в  нас.

Роз’єднає  коло  ГЕС

І  псується  весь  процес.

 

Ах,  яка  ж  вона  смачнюча,

Ах,  яка  ж  вона  пахуча,

Серед  страв  усіх  найкраща,

Козацька  каша  наша.

Їли,  силу  набирали

І  справними  якими  стали.

 

А  сьогодні:  хай  щастить.

На  дорогах  ваших!

Хай  піде  на  користь  вам,

Козацька  каша.

 

Підносять козацьку кашу.

 

 

Лине слава величава

Про комісії козацькі

І багатшає держава

Славними ділами.

 

Є комісії у нас.

Різні і цікаві

На козацькій раді

Вони завжди звіт тримають.

 

Якщо школу довго

Не відвідав ти

 Не готуєшся до уроків

На козацькій раді Глодік Надя

Тебе запитає.

Бо навчальною комісією

Вона управляє.

А за участь в олімпіадах чи конкурсах

Тебе там похвалять.

 

Є комісії у нас

Кажуть, що цікава,

За цікаві справи

 В школі вона відповідає.

Якщо хочеш вечір,

Колективну справу

А чи просто дискотеку

Осійчук Ірина

Вам зразу ж організує.

 

Якщо немає в їдальні

Чи по школі чергових

Комісія дисципліни і порядку

Все поставить по порядку.

Є комісія у нас

Розпорядницькою зветься

За благоустрій школи

Вона завжди береться.

За дрібний ремонт

І збереження майна розпорядки дасть вона.

 

Дивіться, друзі-браття, який гаразд,

Які парубота у нас,

Вони на землі, вони й під землею,

Не зрікаються хлопці долі своєї

Вони ж бо роду козацького,

Сини вони племені хвацького.

 

З давніх літ на цій землі

І дорослі і малі

Щоб прийнять якусь ухвалу

Віче праведне скликали.

 

Давній звичай не забутий

Знов дідівські сурми чути,

Знов козацький бубон кличе

Про козацьке засідання сповістити.

 

 ( Під козацький марш заходить гетьманша, писар, осавули, обозні та всі кошові отамани.)

 

Гетьманша: Панове кошові отамани! Я покликала вас на благословенну Хортицю, аби вчинити одне вельми важливе і зеле мудре діло.

• Кошовий І: Що це за діло?
• Знову будемо листа писати султанові?
• А може чолобитну Катерині?
• Та ні. Меморандум прем’єру.

Гетьманша: Тихо! Що це вам, несанкціонований мітинг? Справа,  можна сказати, державної ваги. Будемо гуртом писати листа нашим нащадкам, козакам  21 сторіччя.

• Чудово!
• Лист потомкам!
• Нашим внукам!
• Праправнукам!
• Пра-пра-пра-праправнукам!

 

Гетьманша: Писарю1

• Га?
• Каламар і перо є?
• Є . осьдечки.
• Він і спить із пером. Одне за вухом, а друге… ( всі сміються )

Гетьманша: А папір?

• Позаяк у державі на папір голод, то я придбала у кооператорів по договірній ціні.
• А жалування вистачило?
• Ні довелося трохи докласти…

 

Гетьманша ( диктує). Чолом вам, дорогі наші нащадки – шановні запорожці!

• Славні запорожці1
• Веселі запорожці!
• Співучі запорожці!
• Непитущі запорожці
• ( обурено ) непитущі? Що за наклеп?
• Дійсно непитущі. Бо закусувати нема чим! Самі ціни зосталися!

Гетьманша: Пиши далі. Високоповажні чоловіки!

• І жінки!
• І прубки!
• І дівчата! Бо без них якось не теє…

Гетьманша: Досить з тебе, діду, і люльки! Вона теж жіночого роду.

Гетьманша: ( продовжує диктувати ). Передусім дозвольте побажати вам великого щастя!

• Здоров’ячка!
• Добра і достатку!
• Миру і злагоди!
• Компенсації!
• А деяким міністрам, щоб зовсім не закаляться!

Гетьманша: ( гримає ). Тихо! Вимкніть її мікрофон! ( До писаря. ) заповідаємо вам, як зіницю ока, берегти матінку Україну!

• І Дніпро!
• І Хортицю.
• І Бабу руку!

Гетьманша: Волимо, щоб ви і нині, і прісно, і довіки пам’ятали достославних лицарів нашого народу.

 

Кошовий загін імені Петра Калнишевського.

 

На презентацію до нас

Гостей прийшло багато,

Тут і учні й вчителі

Прийшли до нас хороші друзі

Давайте разом привітаєм

Гостей бажаних, дорогих.

 

Ми – найменші козаки

Та найбільше нас в коші

Де нам ще одну дитину взяти

Щоб нас у 2 класи роз’єднати

Де це бачено було,

Щоб у класі 29 нас було.

 

У коші, як у родині,

Всі ми козаки, всі єдині

Вчителі, як ті батьки

Нас навчають залюбки

 

Скільки в нас цікавих дисциплін,

І спецкурсів і гуртків...

Нам цікаво тут навчатись,

Всім приємно спілкуватись.

Вчимо ми статут козацький

Вчителів поважати

І учитися відмінно

Всі ми будем неодмінно!

 

В нашім класі є Сашко,

Математик видатний

Як задачки порішає

Потім всім нам заважає.

 

Є в нас в школі Петро,

Його кожний знає...

На перерві від дівчат

Спокою не знає.

 

Взагалі, у нашім класі

Всі хлоп’ята на підбор-

Є і хлопчик, як мізинчик

Є і дядько Чорномор.

 

Наші хлопці, оце диво,

Так у класі приберуть,

Що дівчата з того дива

Лиш руками розведуть.

 

В нас закони козачі

Честі, доброти й любові.

Любим близьких, рідних дуже

І сусід нам не байдужий.

 

У козаків завзятих

Гарних друзів є багато.

Малюків оберігаєм,

Старшим в праці помагаєм.

 

Як весняна квітка рання,

Ми веселі, щирі, вправні.

Допоможем в кожнім ділі,

Бо старанні, добрі, вмілі.

 

Ти козаче не лінися,

Підтягнися, посміхнися.

Не забудь зробить зарядку,

Речі всі тримай в порядку.

 

Пісня « Вчать у школі...»

 

Кошовий загін імені Івана Сірка.

 

Вітаєм вас, шановні наші  козачата

І дякуємо від душі

За запрошення на свято.

 

Ми знаємо обряди

Й звичаї народу

Що колись передавалось

Від роду й до роду.

 

Бажаємо вам щиро

У конкурсах удачі

І цікаво, що в навчанні

Ми є не ледачі.

 

 

А наш Саша – футболіст

За мячем ганяє,

І на нас, на дівчат,

Зрідка поглядає.

 

Це модель, а чи школярка

Завітала до нас в клас.

Ні, це наша Галиночка

На перерві смішить нас.

 

Що так чисто в класі в нас,

Хто це в нас керує?

Це Наташа Маковецька

В класі урядує.

 

Знають Ігор, Саша й Вася

Залік наближається

А в нихї з математики

Рівень понижається.

 

Отака в усіх нас доля

Заліки – страждання

Не дає списати Яківна

З математики завдання.

 

Розвязав Вадим задачку,

Тільки мінуса не бачить

От і сталось, що лимон

Важить майже вісім тон.

 

Ось такі у нас здобутки,

Мрієм краще вчити –

Бо в третьму тисячолітті

Нам випало жити.

 

Ну тепер, мабуть, усе

Всю роботу ми зробили

На останок ще слівце

Щиро вам сказать хотіли.

Любі друзі, милі діти

Будьте гарні, наче квіти.

Білочубі, чорноброві,

Живіть у щасті і здоровї!

Чуйні серцем, чесні, щирі

Залишайтесь в дружбі й мирі.

 

 

Дуже я люблю свій клас

Дуже гарний він у нас.

Десять хлопців і дівчат

Дуже дружній у нас клас.

Всі такі в нас енергійні

І дбайливі і красиві

Всі в нас вчаться на відмінно

Бо це клас всього уміння.

 

Кошовий загін імені Северина Наливайка.

 

 

Добрий день, шановні гості!

Привітати хочем вас

Всі ми вмілі та завзяті

І працюємо вес час.

 

Дозвольте і нам внести

Свою частку у це свято.

Ми вам зараз про свій кіш

Хочем розказати.

 

У коша, у Наливайка

Гарно ідуть справи

Сімнадцять козачат

Не люблять ледачих.

 

Кошова є у нас

Звуть її Вероніка.

Весь гордитись буде кіш

Коли артистка з неї вийде.

 

І уроки, й виховні

Старанно готуєм.

Відстаючих і ледачих

Ми їх всіх не любим.

 

Всі ми мріємо кудись

Та й помандрувати

І в Луцький замок Любарта

Хочем завітати.

 

Без комп’ютера не може

Товариш наш Богдан.

Він всі кнопки добре знає

Та ще й друзів навчає.

 

Хоч маленька у нас Юля

Але пам'ять добру має.

Лиш раз віршик прочитає,

І вже його пам’ятає.

 

Це модель, а чи школярка

Завітала до нас в клас?

Ні, це наша Вероніка

На перерві смішить нас.

 

І спокійна, і весела,

Оксаночка у нас

А ще душа її дуже добра

 І порадить повсякчас.

 

Ой серйозна у нас Евеліна

Й дуже самостійна.

Вона хоче стільки знати

Може й на перерві читати.

 

А ще Богдана є у нас

Дуже талановита

Вміє добре жартувати

Козачка вона бойова.

 

Кошовий загін імені Івана Виговського.

Ось і день вже наступив

Ясне сонце сяє

Ми ж козачки нічого

Сядем поспіваєм.

 

Весело ми живем

Сумувать не вмієм

І ластівочки для вас

Зараз заспіваєм.

 

Путь доріжка наша в’ється,

Від коша і до коша

Піснею, віршем просдавим

Наші славнії діла.

 

Трактористів вчителів,

Бригадирів, лікарів

Агрономів, інженерів,

І всіх чесних пенсіонерів.

 

Трактор в полі деренчить,

А Іванко спить,

Треба в школу вже всавать,

А голівки не піднять.

 

Хто стоїть там на дорозі,

Й рукою махає,

То Вадим наш Маковецький

Данину збирає.

 

У Поплавського я вчуся,

Буду режисером.

А як хватить в тата баксів

То ще й модельєром.

Хочу стати  провідницею,

Як  Вєрка  Сердючка

Буду  на  СВ  кататись

І  над  всіми  потішатись.

 

На  естраді  в  нас співачки

Всі  такі  хороші,

І  я  також  заспіваю,

Були  б  в  тата  гроші.

 

У  житті  все  знадобиться,

Так  говорять  всюди.

Тож  пізнаймо  азів  всяких,

Будуть  із  нас  люди.

 

Мрію  вийти  заміж  я,

Тай  за  генерала.

Під  вікном щоб  ціла  рота

Сон  оберігала.

 

Заглядать  до  бібліотеки,

Не  пропускати  дискотеки,

Встигать  у  всьому  і  усюди

Вірте,  з  нас  будуть  добрі  люди.

Кошовий  загін  імені  Івана  Мазепи

 

 

Наш  кіш  невеликий,

Звуть  його  Мазепи.

Восьмий  клас  охороняє,

Всім  допомагає.

 

Іде  навчання  без  понуки,

А  кіш  Мазепи  перший  тут.

Он виставка  «Умілі  руки»,

Займає  в  школі  цілий  кут.

 

Ми  прийшли  усі  сьогодні,

Щоб  усіх  вас  розважать.

І  про  кіш  Мазепи

Всім  вам   розказать.

 

Не  орел  то  сизокрилий,

Ходить  серед  степу.

В  нашім  класі  свою  гадку

Гадає  Мазепа.

 

І  гадає  гетьман  думу,

Тай   не  догадає.

Аж  до  нього  з  класу

Всі  ми  промовляєм.

 

Гетьман  український

Мазепо,  наш   брате!

Чи  не  хочеш,  ти  з  нами

Пісню  заспівати.

 

А  Мазепа  нам  і  каже:

«Спасибі  за  слово,

Пісню  гарну  заспіваєм

Про  козацьку  волю».

Пісня  «За  світ  встали  козаченьки»

 

Кошовий  загін  Петра  Дорошенка

Наші  славні  дорошенці,

Щиро  вас  вітають.

І  в  знак  гостинності

Пісню  заспівають.

Пісня  на  мотив «Ой,  що  ж  то  за  шум  учинився»

Ой,  що  ж  то  за  шум  учинився,

Семінар  у  нашій  школі  об’явився.  ( 2 рази )

 

В  нашій  школі  семінар  зупинився,

Ой,  наїхали  з  району,  подивиться.  ( 2 рази )

 

Будуть  нас  розглядати  і  вивчати,

У  Василівни  роботу  переймати.  ( 2рази )

 

Ой,  ви  люди,  не  зівайте,  не  журіться,

І  на  нас  дорошенців  подивіться. ( 2 рази )

 

Ой,  що  ж  то  за  шум  учинився,

Семінар  у  нашій  школі  об’явився.  ( 2 рази )

 

 

Правда  вмієм  ми  співати,

 а  тепер,  ще  хочем  про  найкращих  з  нас  сказати.

В нашім  класі  є  славна  гетьманша,

часто  булавою  махає

 і  нас  до  порядку  закликає.

 

Ніжна,  лагідна,  красива,

Є  у  нас  дівчина  мила.

Варить,  ліпить,  випікає,

І  всіх  друзів  пригощає.

 

Є  у  нас  і  вундеркінд –

Бублій  Ростя.

Гризе  граніт  науки,

Що  потріскують  у  нього  вуха.

 

І  спокійна  й  несмілива,

Є  у  нас  дівчина  мила.

Вона  вміє  вишивати,

І  шарфи  в'язати.

Тож  для  всіх  вона  одна,

Матвійчик  Галина.

 

 

Ой,  чи  чули  люди  ви,

Що  в  нас  в  класі  діється?

На  перерві  увесь  час,

Придатко  пирогами  ділиться.

 

Тож,  хай  кіш  наш  процвітає,

І  слава  про  нього  лунає.

А  ви,  гості  дорогії,

Часто  в Хотешів  заїзжайте ,

І  нас,  з  Оксаною  Василівною,  не минайте!

 

Кошовий  загін  Петра  Сагайдачного

 

 

Щаслива,  вільна  Україна,

Бо  Петро  гетьмує.

Сагайдачному  лиш  вірна,

Бо  він  не  нудьгує.

 

Розповім  вам  про  наш  кіш,

І  правду  всю  про  нас  відкрито.

І буде  свято  вже  й  у  нас,

На  це  вам  подаю  надію.

 

В  нас дівчата  щирі – щирі.

В  очах  любов,  на  серці – віра,

А  подруги  такі  вже  милі

Що  може  в  всіх  у  нас  довіра.

 

А  що  ж  про  хлопців  говорити,

Коли  вони  в  нас  супермени.

Дівчаток  наших  не  дадуть  скривдити

На  себе  беруть  всі  провини.

 

 

Випадки  різні  в  нас  бувають,

Буває  й  бійка  в  вільний  час.

Стільці  частенько  пропадають

Та,  благополучно  все  кінчається  для  нас.

 

Та  це  було  в  молодших  класах,

І  нерозумними  були  ми.

Про  це  згадаймо  в  старших  класах,

Бо в же  мудріші  стали  ми.

 

Учителів  ми  поважаєм,

Та  й  так  слухняні  дуже  ми.

І  добрих  учнів  поважаєм,

Щоб  ще  добрішими  були.

 

Кіш  в  нас  дружний,

Нічого  сказати.

Стараємось  на  благо,

І керівник  в  нас  славний,  нічого  сказати.

 

Кошовий  загін  імені  Устима  Кармалюка.

 

 

Кармалюк – козак  чудовий!

Гарний  кіш  у  нього  є.

Усім  хлопцям  і  дівчатам,

Він  надію  подає.

 

Козачки  класу  нашого

Призначення  мають.

За  сміх  і  радість  в  класі

Усі  відповідають.

 

Є  у  нас  в  коші  Іра  Осійчук,

Всім  вона  керує.

На  дискотеках  чи  вечірках

Ніхто  не  нудьгує.

 

Всі  футбольні  вправи

Знає  наш  Артем,

Як  Шевченко  вправний,

Крутить він  м’ячем.

 

Математик  є  завзятий

Аліною  зветься,

Всім  пояснити  чи  списати

Вона  не  дається.

 

А  Оксана  Маковецька

Працьовита  дівка.

Приготує  так  смачненько,

Не  відтягнеш  за  вуха.

 

А  Коваль  Наташа

Має  супер – тата.

Ключик  від  танцполя.

Може  легко  взяти.

 

Клас  у  нас  веселий,

Любить  він  приколи.

Ліпича  Михайла  знають

Як  блазня  у  школі.

 

Дейнека  Світлана

Лісникова  дочка,

Тому  в  10 – Б  класі.

Тепло,  як  удома.

 

Кошіль  Юля  в  нас

Писака  завзята,

Усі  файли  і  анкети

Любить заповняти.

 

Люди  кажуть,  ми  еліта,

Приклад  показовий.

Але  ми,  звичайні  діти.

Класні  і  драйвові.

 

Пісня  «В  нашім  класі…»

Є у  нашім  класі

Юра,  Коля,  Саша,

Вова,  Бодя,  Міша,

Олег  і Артьома.

 

Юра  в  нас  красивий,

Міша – вередливий,

Коля – спокояка,

Вова – забіяка.

Два  Сашки – скромненькі,

Бодя – розумненький,

Олег  і  Артьома,

В  школі, як  у  дома.

 

Є у  нас  дівчата,

Іра,  Свєта,  Ната,

Ксеня  і  Аліна,

Юля  і  Марія.

 

Іра  в  нас – артистка,

Ксеня – трактористка.

Ната – культуристка.

Юля – пародиста.

Свєта – танцюристка,

Аліна – гімназистка.

Маша  любить  брата

Дуже  доглядати.

 

Кошовий  загін  імені  Івана  Богуна

 

На  святі   ми – найстарші,

Отже  висновок  такий –

Пролетіли  роки  наші,

Кіш  тепер  наш – випускний.

 

Ми веселі,  ми  круті,

Супер – модні,  молоді,

Ми  з  побілками  хіпуєм,

На  уроках  ми  жартуєм.

 

На  лінійках  завжди  перші

Вислуховуєм  мораль

Хто  з  нас  любить  погуляти

На уроках  любить  спати.

 

А  буває,  навіть,  так,

Що  з  уроків  ми  тікаєм.

Хто  на  них  пише  і  читає

Той,  гає  марно  час.

А  хто  ледар,  хто  гуляє

Той  просто,  вищий  клас.

 

Та  вже  сором  нам  гуляти,

Бити  в  вікнах  шибочки.

З  кого  ж  будуть  приклад  брати

Жовтороті  козачки.

Гетьманша: Ось такі у нас славні,

Та завзяті, у нас козачата.

Нащадки Богдана

Із славного Хмельницького роду.

 

Пісня « На добро».