35 річниця Чорнобильської катастрофи
Жорстокий, ніжний і свавільний світе,
Скажи скоріш, що діяти мені,
Тебе чи ненавидіти, а чи любити
У міражах чорнобильських вогнів? Мовчиш... А серце жде і прагне слова,
Немов земля обвуглена — тепла
Людських долонь, котрі не пахнуть кров’ю,
Бо маками у полі проросла.
А час іде — не спить.
Не спить і серце, відповіді хоче
За всіх, хто жив, живе і буде жить...
Допоки нам дивитиметься в очі
Зловісний стронцій атомних страхіть?
26 квітня - 35-ті роковини Чорнобильської катастрофи. Це знакова дата для кожного українця. Вона розділила життя на до і після. Саме в цей день у 1986 році сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Катастрофа на атомній електростанції перетворила місто Прип'ять і 30 км поліських лісів, на зону відчуження. Покинуту і небезпечну, на сотні років. Близько 116 000 людей отримали статус переселенців і більше 6 000 – ліквідаторів. Ми стали свідками не тільки всесвітньої трагедії, а й безмежної мужності, жаги до життя багатьох тисяч наших земляків. Серед них були і наші жителі: Коваль Іван Георгійович, Новосад Володимир Адамович, Сакович Леонід Григорович. В ОЗЗСО « Хотешівський ліцей» було проведено ряд заходів, приурочених цій даті. Учні 10 класу ( кл.кер. Херло О. М.) провели лінійку-реквієм « Гіркий полин Чорнобиля». Присутні мали можливість переглянути відеофільм з першим моментів, коли отримали перший дзвінок, разом з тим переглянули візуальну подорож до теперішнього Чорнобиля. Затамувавши подих спостерігали за подіями 35 річної давності з екрану. На згадку про кожен рік учні запалили 35 свічок, хвилиною мовчання вшанували тих, хто поклав життя за наше світле майбутнє. Майже півмільйона людських життів, які залишили цей світ ; сотні тисяч дітей, хворих різними захворюваннями, пов'язаними з Чорнобилем; тисячі людських доль, з корінням вирваних з землі, на якій жили їх предки.
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. «Мирний атом» став для України і прилеглих земель гірше війни. Збитки від аварії на ЧАЕС доведеться відшкодувати ще дуже довго... Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.